Удар по автобусу з шахтарями під Павлоградом — як РФ знищує Донбас

Росія 1 лютого атакувала дронами автобус з цивільними людьми, співробітниками однієї з шахт ДТЕК "Павлоградвугілля", які втомлені після важкої робочої зміни поверталися додому. За повідомленням голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, загинули 16 шахтарів, 14 осіб з пораненнями перебувають у лікарні, з них семеро у вкрай важкому стані. Трагедія сталася у невеличкому населеному пункті Тернівка, що поблизу Павлограда. Для цих міст, а також прилеглих сіл, протягом багатьох десятиліть шахти були основним місцем роботи, оскільки це Донбас.

Інформацію про цю страшну трагедію, а також низку фактів про цей регіон читайте у матеріалі Новини.LIVE.

Росія "рятує" Донбас, вбиваючи мирне населення

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко після повідомлення про атаку на автобус з шахтарями заявив, що з початку війни для шахт підприємства це найбільша людська втрата.

"Деталі трагедії ще уточнюються, але вже зараз можна з упевненістю сказати — це був неспровокований терористичний удар по суто цивільному об’єкту, якому не може бути жодного виправдання. Ця атака стала найбільшою одночасною втратою для ДТЕК з початку повномасштабного вторгнення росії та одним із найтемніших днів в історії компанії", — зазначив він.

Варто додати, що Павлоград, Тернівка і низка міст та сіл поруч — це і є частина Донбасу, який став основним об'єктом у мирних перемовинах з Російською Федерацією. Російський диктатор Володимир Путін стверджував, що почав повномасштабну війну проти України, бо хотів "захистити, звільнити та врятувати" населення Донбасу. Натомість 1 лютого стало "найтемнішим днем" в історії цієї частини Донбасу, коли російські дрони цілеспрямовано вбили шахтарів. 

Протягом десятиліть ці міста жили своїм особливим життям. І життя на Донбасі, напевне, може зрозуміти лише людина, яка провела у цьому побуті якусь певну кількість років. Більшість магазинів працюють, орієнтуючись на дати, коли шахтарям дають аванс і зарплату. Ці дати знають у місті всі — навіть ті, хто на шахтах не працює. Аналогічно складають свій графік роботи кафе, ресторани і сфера послуг. І навіть бабусі із сіл збирали щось з городу чи з господарства, і вивозили на базар у найближчі вихідні після зарплатні шахтарів, щоб вже точно розпродати свій товар. 

Автобус, який став жертвою атаки російського дрона і місцем загибелі багатьох людей, для міст і сіл Донбасу — особливий вид транспорту. Якщо немає маршрутки чи зручного транспорту — завжди можна під'їхати на шахтарському. У 1990-і та на початку 2000 років водії підвозили часом і безкоштовно. Це був зручний спосіб кудись дістатись без витрат. 

Шахтарі працюють у чотири зміни. І кожен мешканець міста Донбасу знає графік роботи шахтарів: у які години починаються зміни і о котрій на ці зміни людей везуть шахтарські автобусі. Так само кожен знає, коли автобуси везуть робітників додому. Це завжди було зручно, коли треба кудись під'їхати по дорозі. І у автобусі можна було побачити втомлених після важкої зміни шахтарів, у яких очі були підведені чорними колами вугільного пилу. 

В цьому і є особливість Донбасу — шахти настільки у житті кожного так чи інакше, що цю трагедію кожен сприйме, як свою особисту.

Атака на шахтарський автобус 1 лютого

Саме таких шахтарів, які після непростої робочої зміни в умовах блекауту їхали додому, атакували декілька російських дронів. За твердженням радника міністра оборони України Сергія Бескреснова, по автобусу ДТЕК вдарили безпілотники на онлайн-управлінні. Тобто оператор дрона бачив автобус з людьми і цілеспрямовано вирішив їх вбивати. Після першого удару, зазначають у міністерстві, водій не впорався в керуванням і автобус врізався у паркан. Люди почали рятувати один одного і намагалися залишити автобус. Після цього оператор наступного російського дрона наніс смертоносний удар по вже пораненим людям, які намагалися врятуватися.

"Оператори з території Росії 100% бачили та розпізнавали ціль як цивільну, бачили, що це не військові та ухвалили свідоме рішення про атаку. Це черговий акт тероризму", — наголосив Бескрестнов.

Донбас потрібно не "захищати", а рятувати від "захисників"

Атмосфера шахтарських населених пунктів насправді є особливою. Хтось може назвати її депресивною і у цьому щось є, оскільки від втомлених від важкої роботи людей, мабуть, не варто чекати чогось мотиваційного. Але є і свої "фішки", і вони доволі цікаві.

Наприклад, на шкільних святах можна побачити танці чи пісні дітей у касках, які батьки принесли їм для вступу з роботи. Кращий ліхтар для будинку — це шахтарська коногонка (Ред.: індивідуальний акумуляторний світильник, який кріпиться на шахтарську каску для освітлення робочого місця, залишаючи руки вільними). Топити у будинках вугіллям, яке влітку треба закидати у сарай, і знати секрет: якщо полити водою, то воно краще горить. А ще з легкістю у купі вугілля відрізнити камінчики породи.

Атмосфера шахтарських автобусів — це також особливий вайб. Не можна назвати його позитивним, бо шахтарі працюють у чотири зміни, які припадають, зокрема, і на ніч. Але це часто анекдоти, гра у карти, якісь жарти і легендарне слово "тормозок" (Ред.: розмовний термін — їжа, яку беруть з собою на роботу). І найголовніше у шахтарський автобусах — це абсолютно неконфліктне співіснування української мови і суржика.

Тиждень тому прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи позицію Москви щодо переговорного процесу, заявив, що вихід українських військ з території Донбасу — це ключова умова миру в Україні. Втім будь-які території — це перш за все люди. Сьогодні Кремль чітко продемонстрував нам, як цинічно може вбивати шахтарів Донбасу, коли на весь світ говорить про "звільнення і захист".

Нагадаємо, станом на вечір 1 лютого було відомо про 16 загиблих внаслідок атаки російських безпілотників на автобус з шахтарями поблизу Павлограда Дніпропетровської області.

Також на вбивство Росією співробітників вугільного підприємства відреагував президент України Володимир Зеленський.