Які території здобула та втратила Україна протягом 2024 року
2024 рік був для українців важким та вражав неочікуваними поворотами. Зокрема, йдеться й про ситуацію на фронті. За рік на передовій сталася низка важливих подій. Десь перевагу здобували росіяни, а десь — українські сили оборони. Окупанти навіть захопили 99% однієї з областей України. Та чи не найбільшим сюрпризом цього року стало звільнення територій самої Росії. Новини про наступ ЗСУ на Курщині прогриміли на увесь світ, вкотре розбивши міфи про недоторканну та могутню Росію.
Новини.LIVE розповідають про ключові події, які сталися на фронті протягом 2024 року, та прогнози щодо завершення війни у 2025 році.
Як змінилася карта бойових дій у 2024 році
Навряд чи можна говорити про те, що початок 2024 року став для України успішним. У січні Інститут вивчення війни підтвердив інформацію про російський наступ на Авдіївку. Надалі в місті кілька тижнів поспіль триватимуть жорстокі бої, які назвуть "авдіївським пеклом". Росіяни зосередили на цьому напрямку величезну кількість живої сили та техніки. Експерти та військові повідомляли про близько 40 тисяч окупантів, яких перекинули в Авдіївку.
Наприкінці січня в російських ЗМІ з’явилась інформація про те, що окупанти зайшли в тил ЗСУ в Авдіївці через підземну трубу. Як заявили пропагандисти, росіяни кілька тижнів чистили підземний хід та вирізали проходи. Звуки робіт начебто маскували під активним артилерійським та мінометним вогнем.
Після цього ситуація для українських оборонців тільки ускладнювалась. Вже 15 лютого у Третій окремій штурмовій бригаді підтвердили термінову передислокацію для посилення українських військ у районі Авдіївки. Тоді ситуацію в місті назвали "надзвичайно критичною".
Українські військові, які обороняли Авдіївку, показали справжні мужність та витримку. До останнього захисники боронили місто. Та все ж, під шаленим натиском ворога, який гатив з усього можливого озброєння та відправляв в десятки разів більше живої сили в бої, оборона впала. 17 лютого 2024 року у Генштабі ЗСУ підтвердили вихід українських військ з Авдіївки.
В березні Росія продовжила атакувати ЗСУ на сході та півдні країни. Однак українські оборонці не тільки відбивали штурми росіян, а й повертали деякі втрачені позиції. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський тоді повідомляв, що росіяни планували прорвати оборону західніше Бахмута та окупувати Часів Яр. Активні штурмові дії ворог проводив й на Запоріжжі.
У квітні ситуація не змінилась — росіяни намагалися прорвати оборону українських воїнів. Тоді деякі позиції могли переходити "з рук в руки" по кілька разів на добу. На той час найскладнішою ситуація була на Покровському та Курахівському напрямках. Там ворог зосередив найбільшу силу.
10 травня Росія розпочала наступ на Харківську область. Вже через тиждень Президент Володимир Зеленський заявив, що українські Сили оборони зупинили росіян. Найглибша точка їхнього просування — 10 кілометрів. До кінця травня темпи російського наступу на Харківщині суттєво загальмували, а лінія зіткнення надалі практично не зазнала помітних змін.
Гарячим на фронті було літо 2024 року. Росіяни, схоже, вирішили обрати тактику "повзучої" окупації та зробили ставку на виснаження. Окупанти в основному зосередили сили на Донеччині та день за днем намагалися штурмувати позиції ЗСУ. РФ розгорнула найбільшу кількість штурмових підрозділів з восьми бригад на Покровському та Курахівському напрямках у Донецькій області. На деяких ділянках ворог мав просування. ЗСУ водночас відбивали постійні атаки та завдавали ударів у тил росіян. Одним з таких став ракетний удар по військовій базі в Луганську.
За цей період росіяни не захопили жодного великого міста, однак успіхи у повільному просуванні все ж мали. У липні окупанти також змогли захопити Вовчанський агрегатний завод.
Та вже в серпні Україна приголомшила Росію та ввесь світ наступом на Курську область. Українські бійці проломили рубіж оборони біля кордону і почали стрімко просуватися вглиб території РФ. Тоді в полон взяли сотні російських військових, які просто не очікували на наступ ЗСУ. Близько тижня Україна зберігала інформаційну тишу щодо операції на Курщині. Згодом Володимир Зеленський офіційно підтвердив, що українські бійці перебувають на території РФ.
Вже у вересні Україна звільнила Вовчанський агрегатний завод. Складну, але успішну операцію провели підрозділи ГУР. Окупантів вибили з усіх 30 будівель об’єкта.
У жовтні, за інформацією Інституту вивчення війни, українські військові під час контратаки просунулися на схід від Покровська. Разом з тим росіяни продовжили свій наступ на місто. На цьому напрямку окупанти зосередили значну кількість сили та проводили постійні штурми.
Вже у жовтні російські війська взяли під контроль Вугледар на Донеччині. Бої за це місто тривали два роки. Крім того, окупанти захопили Селидове, що розташоване за 20 кілометрів від Покровська.
Загалом, за інформацією ISW, у 2024 році російські війська захопили приблизно 3306 квадратних кілометрів. У листопаді ворог просувався зі швидкістю приблизно 27,96 кв. км на день. За оцінками аналітиків, російські війська окупували приблизно 99% Луганської області, 66% Донецької області та 73% Запорізької та Херсонської областей.
Україна воює не тільки з російськими військами
Восени 2024 року стало відомо про відправлення північнокорейських солдатів до Росії. Йдеться про понад 11 тисяч військових. Бійці КНДР взяли участь у боях в Курській області на стороні Росії та вже зазнали великих втрат. Щоправда, РФ й досі офіційно не підтверджує того, що північнокорейські військові воюють із ЗСУ. Натомість маскують їх під бурятів, видаючи відповідні документи.
Втрати військових КНДР у боях з українськими захисниками підтвердив Президент України Володимир Зеленський. Станом на середину грудня було відомо про понад три тисячі убитих та поранених північнокорейських солдатів.
"Є ризики направлення додаткової кількості солдатів та військової техніки для російської армії від Північної Кореї, і будуть наші відчутні відповіді на це", — заявив Зеленський.
Щоправда, солдати КНДР використовують на полі бою досить дивну тактику. Як зазначив ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман, корейці воюють за застарілою тактикою, яка була прописана і в українських бойових статутах ще до 2014 року.
"Вони використовують вкрай застарілу тактику атакувальних дій. Це атаки в лінію, вони побудувалися і на відстані 10 кроків, тобто 5-7 кроків один від одного, чітко в лінію роблять наступальні дії... Це на убой, навіть дрони не потрібні, їх просто будуть розстрілювати зі стрілкової зброї. До того ж вони по-іншому тримають автомат, ніби це гвинтівка. Можливо, в Північній Кореї вони тренувалися саме з гвинтівками, а не автоматами", — сказав Гетьман.
Південнокорейське видання Yonhap повідомило, що на цьому КНДР не збирається зупинятись та готується перекинути у Росію додаткові війська, окрім тих тисяч солдатів, яких вже відправили. Крім того, Північна Корея може почати постачати в Росію дрони-смертники, які вперше представили в листопаді.
Прогнози щодо закінчення війни у 2025 році
2024 рік завершився, однак війна в Україні досі триває. Головне питання, яке виникає у більшості, — чи розставить 2025 рік всі крапки над "і". І прогнози щодо цього різняться.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю SkyNews заявив, що війна може закінчитись у 2025 році. Однак, за його словами, це можливо тільки за спільної роботи України та партнерів.
"Ми зробимо все, щоби закінчити цю війну. У нас є всі можливості закінчити цю війну 2025 року. Ми можемо це зробити, але тільки разом із Європою, США, звичайно, з Україною як головною частиною цієї угоди. Я певен, що ми можемо чинити величезний тиск на Росію через посилення України, потім дипломатичним шляхом", — сказав глава держави.
Зеленський також восени 2024 року представив План перемоги. Він включає п’ять пунктів щодо завершення війни. Основна вимога України — гарантії миру, зокрема, й вступ у НАТО.
Свій прогноз щодо тривалості війни в Україні дали й експерти Міжнародного валютного фонду. У меморандумі оновили негативний сценарій для України на випадок більш інтенсивної війни, яка триватиме до середини 2026 року.
А от оглядач The New York Times Джуліан Барнс заявив, що, ймовірно, війна в Україні завершиться все-таки у 2025 році. Він зазначив, що і в України, і в Росії закінчуються війська. Барнс переконаний, що наступний рік буде роком переговорів. А перемога Дональда Трампа на виборах президента США має прискорити ці мирні переговори. Однак для України це може стати й поганою новиною, переконаний оглядач.
"Адміністрація Байдена намагається поставити Україну в найкращу переговорну позицію. Білий дім штовхає в Україну стільки зброї, скільки може. Він дав Україні дозвіл запускати американські ракети великої дальності по Росії в надії, що вона зможе утримати Курськ. Якщо так, то, можливо, Росія в обмін поверне українську територію. Але Київ навряд чи зможе повернути більшу частину втраченої землі", — зазначив Барнс.
Разом з тим російський диктатор Володимир Путін заявив, що він не буде "нічого підписувати із Зеленським", адже вважає його нелегітимним президентом. Мовляв, спочатку потрібно заново піти на вибори та перемогти. І тільки після цього, за словами російського диктатора, можна буде підписувати мирні угоди.
Тож питань щодо терміну завершення війни в Україні залишається багато, як і варіантів можливого розвитку подій. Що ж буде насправді, покаже вже 2025 рік.
Нагадаємо, російські війська окупували Макарівку та ще кілька сіл Донецької області. Сили оборони України змогли вирватися із села.
втрати території на Донецькому напрямку.
Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут заявив про сумну динаміку на фронті. Він розповів проЧитайте Новини.LIVE!