Ветерани війни поділилися досвідом життя після ампутації

Ветерани повномасштабної війни Росії проти України Руслан Сербов на псевдо "Давид" та Руслана Данілкіна розповіли про службу в ЗСУ та поранення. Також ветерани поділилися досвідом життя після ампутації.

Про все це вони розповіли Раміні Есхакзай в новому випуску проєкту "Дачний Двіж".

Ветерани війни про мотивацію та життя після поранення

Руслан "Давид" зізнався, що зазвичай намагається приховати протез. За його словами, це через те, що у більшості людей це викликає жалість або співчуття: "Я не та людина, яку треба жаліти".

Крім того, він розповів, що просив його пристрелити після того, як отримав поранення на війні.

"Я просив мене пристрелити", — сказав  Руслан, коментуючи поранення у Маріуполі.

Він розповів, що отримав поранення під час порятунку важкопораненого знайомого.

"Я не був з тією командою, міг відморозитися. Не знаю, як би все склалося, але ми почалися евакуйовувати, але на зворотному шляху прилетіла ракета і просто відрізала ногу. І вижити тоді — це великий фарт", — розповів ветеран.

Він зазначив, що його турнікети, які були, відлетіли від вибухової хвилі. Тоді Руслану дав турнікети його товариш.

"У мене був пістолет, я казав: пристрелити мене. Товариш наклав турнікет і сказав: "Не сьогодні". Мій товариш загинув пізніше у полоні", — пригадав ветеран війни.

Руслана Данілкіна про те, як отримала поранення 

Як пригадує Руслана, одразу з першого снаряду попало — машину повністю пробило уламками. Один уламок їй чітко пробив коліно

"У мене була ціла гомілка — він просто пролетів наскрізь. Я почала одразу відчувати біль. Я не пропустила жодної сльози, адже я розуміла: життя не буде колишнім, на цьому все, немає сенсу плакати", — розповіла Руслана.

Вона зазначила, що у той момент допомагала себе рятувати, усвідомлюючи, що не хоче продовжувати життя: "але через мене всі хлопці були б там довше, а туди починало прилітати".

Як не дивно, але ветеранка каже, що любить момент, коли вона отримала поранення.

"Я дуже люблю свій момент поранення, бо люди сильно дивуються: як це — найгірший час у твоєму житті, це ж так страшно, це так боляче…Але, коли ти у своєму житті зможеш пережити настільки сильний біль, ти потім думаєш: "жіночі дні — херня". Запах плоті дуже сильний — цей запах стояв подальший тиждень", — пригадує Руслана.

Також вона розповіла про розмову з хірургом, який її оперував після поранення.

"Лікар, який мене оперував, плакав, бо казав, що хотів зберегти ногу, але її не можливо було врятувати. Потім він мені написав, що побачив моє відео в ТіkTok, і сказав: "я оперував тебе і дуже плакав, коли робив операцію", — зазначає військовослужбовиця.

Раніше ми інформували, що ветеранам та особам з інвалідністю внаслідок війни повністю компенсуватимуть витрати за страхування авто.

Крім того, учасники бойових дій в Одесі зможуть отримувати послуги з психологічної підтримки та юридичні консультації.