Три роки безвісти — історія полоненого захисника Маріуполя
Третій рік Україна мешкає в умовах повномасштабної війни. Третій рік тисячі сімей чекають на новини про своїх близьких. Катерина Єфименкова — одна з тих, для кого війна перетворилася на нескінченне очікування. Її наречений, Богдан, військовий із бригади НГУ "Азов", уже третій рік перебуває у російському полоні.
Про це повідомляються Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю з Катериною Єфіменковою до дня народження її нареченого — захисника, військовослужбовця бригади НГУ "Азов", якому 21 лютого виповнилося 30 років.
Що відомо про історію захисника Богдана
Востаннє Катерина бачила його 21 лютого 2022 року — у день його народження. Тоді вони й уявити не могли, що це буде їхня остання зустріч на довгі роки.
Їхня історія почалася в рідному Маріуполі, де вони познайомилися ще в школі. Доля розвела їх на деякий час, але одного разу вони знову зустрілися — Богдан уже був військовим, а Катя зрозуміла, що це та сама людина, з якою вона хоче прожити життя. Вони планували весілля, але війна зруйнувала усі мрії.
За тиждень до повномасштабного вторгнення Богдан наполягав, щоб Катя покинула місто. 24 лютого вона з батьками евакуювалася під звуки вибухів. У цей час її наречений уже боровся за рідний Маріуполь. Зв'язок ставав дедалі рідше. У коротких повідомленнях він зізнавався, що ослаб, майже не їсть, не спить через контузію. Катя розуміла — шанси вижити мінімальні.
Навесні 2022 року захисники "Азовсталі" потрапили в полон. Довгий час про долю Богдана не було жодних звісток. Тільки згодом Катя дізналася — він живий, але перебуває у полоні. У травні 2022 року він зміг зателефонувати їй на кілька хвилин: розповів, що сумує, що важить лише 53 кг при зростанні 180 см. Це була їхня остання розмова.
Як зараз виживає Богдан у полоні
Про те, через що проходить її наречений, Катя дізналася від колишніх військовополонених.
Історії про тортури, нелюдські умови утримання неможливо було слухати без болю. Вона передавала до Червоного Хреста листи, посилки, але нічого не доходило. У жовтні 2024 року їй вдалося знайти військового, який сидів із Богданом в одній камері. Він повідомив, що влітку їх перевезли до невідомого місця. З того часу про Богдана немає жодних звісток.
Очікування та невідомість довели Катю до стану повного виснаження. Вона не могла вийти з дому, у неї опустилися руки. Підтримку вона знайшла у проекті GIDNA від фонду Future for Ukraine, де пройшла курс терапії. Нині Катя знову активно бореться за визволення Богдана та інших військовополонених.
За рік проект допоміг 28 жінкам, чиї близькі зникли безвісти або перебувають у полоні. Історії цих сімей — не просто цифри, а біль, який не повинен залишитися непоміченим.
Нагадаємо, що 22 лютого в Харкові тривала акція на підтримку військовополонених. До мітингу доєдналися, зокрема, й військові.
Також акція на підтримку українських військовополонених відбулася у Києві 20 лютого.
Читайте Новини.LIVE!