1000 днів війни — скільки території України окуповано та що далі

Тисяча днів минуло з 24 лютого 2022 року. Страшний ранок цього дня більшість українців запам'ятає на все життя. Тисяча днів російського вторгнення назавжди змінили життя мільйонів, сотні тисяч людей загинули, десятки тисяч кілометрів української землі було окуповано. 

Новини.LIVE розповідають, скільки територій України було окуповано за 1000 днів війни та які міста та області у небезпеці.

Початок війни та швидкий наступ росіян

Ми розбили хронологію війни в Україні на етапи. Як за змінами в кількості окупованих територій, так і за наслідками цих періодів для війни в цілому. Перший етап почався ранком 24 лютого 2022 року, коли російські війська перетнули українські кордони одночасно у кількох напрямках: Луганській, Харківській, Київській, Чернігівській, Сумській та Херсонській областях, включаючи територію Криму.

Авіація РФ з десантом завдає удару по Київській області. Починаються бої за Гостомельський аеропорт, в наслідок яких буде втрачено найбільший та найпотужніший літак у світі Ан-225 "Мрія".

Протягом першого дня російські сили займають прикордонні населені пункти Мілове та Вовчанськ на сході, Нову Каховку та Генічеськ на півдні, а також Чорнобильську АЕС на півночі.

Протягом декількох днів РФ окуповує Мелітополь, Бердянськ та Енергодар, у Запорізькій області. В Енергодарі розташована найбільша у Європі АЕС. Також був захоплений Херсон. Крім того, російські війська захоплюють Куп'янськ та Балаклею у Харківській області та починають блокаду Маріуполя. 

Водночас точаться бої у Бородянці, Ворзелі, Бучі, та інших населених пунктах біля Києва. Окупанти намагаються захопити Суми та Чернігів. На сході України війська РФ також активно просуваються — окуповують Волноваху та ще низку населених пунктів.

У березні 2022 року під контролем РФ було майже 19% української території (виключаючи територію, яку Росія окупувала до 24 лютого 2022 року).

Провал швидкого наступу та звільнення Київської області

Втім, попри такі територіальні успіхи, наступ росіян, який мав на меті швидку окупацію Києва та зміну влади на маріонеткову, пішов не за планом. У Київській області окупанти отримали болючу поразку, та не змогли навіть повністю оточити столицю України. На початку квітня 2022-го було звільнено Ірпінь, Бучу, Гостомель, Бородянку, Мотижин, Іванків та всі населені пункти аж до північного кордону.

Водночас ЗСУ змусили російські війська вийти з Чернігівської та Сумської області та відтіснили їх на 40 км від Харкова. Втім, росіянам вдалось окупувати місто Ізюм.

Після поразок на кількох напрямках Кремль зосередив зусилля на Донецькій та Луганській областях, прагнучи встановити контроль над їхніми адміністративними кордонами.

Влітку 2022 року повністю перейшов під окупацію Росії Маріуполь. Останньою точкою опору став завод "Азовсталь", де українські військові — бійці полку "Азов", прикордонники, сили територіальної оборони Донецької області, військовослужбовці 36-ї бригади морської піхоти та Нацгвардії, попри масовані авіаудари, тримали оборону понад місяць. Кремінна у Луганській області та Лиман у Донецькій області також опинилися під російським контролем.

Також Росія захопила Святогірськ, курортне місто на річці Сіверський Донець, а пізніше встановила контроль над Сєвєродонецьком, тимчасовим адміністративним центром Луганської області після окупації Луганська. Незабаром українська армія залишила Лисичанськ — останнє вільне місто регіону. Таким чином, майже вся територія Луганської області, крім кількох сіл поблизу лінії фронту, опинилася під окупацією. Водночас Збройні сили України звільнили острів Зміїний.

У серпні 2022 року під контролем РФ було більше ніж 13% української території.

Осінній контрнаступ ЗСУ та звільнення Херсона

Восени 2022 року Збройні сили України розпочали стрімкий контрнаступ, звільнивши Ізюм, Балаклію, Вовчанськ та Куп'янськ у Харківській області. Загалом за шість днів вересня українська армія повернула під контроль близько 300 населених пунктів у Харківській та Донецькій областях. Територіальні успіхи на цьому не завершилися. У жовтні було звільнено Лиман на Донеччині.

У листопаді українські війська, мабуть, перебували у найвигіднішому становищі за 1000 днів війни. 11 листопада вони повернули під контроль обласний центр Херсон та населені пункти на правому березі Дніпра. Однак у Херсоні й сьогодні тривають обстріли російською артилерією та атаки дронів, що призводить до загибелі мирних жителів.

Літній контрнаступ 2023 року та окупація Бахмуту

Взимку 2022 року та навесні 2023 року основні події війни в Україні були сконцентровані навколо літнього контрнаступу ЗСУ та оборони міста Бахмут у Донецькій області.

У середині грудня російські війська розпочали штурм міської забудови у Бахмуті. Бої за це місто відрізнялися високою інтенсивністю та жорстокістю, а сам населений пункт після багатомісячних бойових дій був практично зруйнований. Під час боїв за Бахмут зазнала значних втрат і була фактично знищена ПВК "Вагнер". Саме в цей період її засновник Євген Пригожин вимовив свою мемну фразу, що: "Шойгу, Герасимов, де, с*ка, боєприпаси?!"

Багато військових експертів оцінюють битву за Бахмут як надмірно виснажливу для України, оскільки ЗСУ були змушені стримувати супротивника, який складався переважно з колишніх в'язнів, яких ПВК "Вагнер" набирала в російських колоніях. У травні українська армія спробувала оточити місто, але повністю охопити його не вдалося. У травні місто перейшло під контроль росіян.

Також взимку 2023 року російські війська захопили Соледар, Берхівку, Червону Гору та Ягідне.

У червні ЗСУ розпочали просування на півдні Донецької області та у Запорізькій області. У районі Великої Новосілки, на заході від Вугледару, українські військові звільнили Нескуче, Благодатне, Сторожове, Макарівку, а також Новодарівку та Левадне у Запорізькій області. На іншій ділянці фронту, ближче до Дніпра, було звільнено Лобкове, що стало початком просування українських сил на південь.

Пізніше на запорізькому напрямку було звільнено населений пункт П'ятихатки. Влітку ЗСУ також повернули під контроль Урожайне, Рівнопіль та Старомайорське у Донецькій області. За підсумками літнього наступу на стику Донецької та Запорізької областей було звільнено ділянку площею близько 243 квадратних кілометрів.

У серпні українські сили звільнили село Роботине у Запорізькій області. Однак подальший наступ у напрямку Токмака та Мелітополя був утруднений через потужну систему ешелонованих укріплень, зведених російськими військами.

Літній контрнаступ став першим серйозним розчаруванням для України за час війни. Попри значні зусилля, цілі щодо деокупації півдня країни та звільнення Криму залишилися лише на рівні планів, а українська армія зазнала відчутних втрат.

У серпні 2023 року під контролем РФ було більше ніж 11% української території (виключаючи територію, яку Росія окупувала до 24 лютого 2022 року). 

Перехоплення ініціативи РФ та курська операція

У жовтні 2023 року російські війська розпочали активний наступ на Авдіївському напрямку. Бої за цей населений пункт тривали близько чотирьох місяців, і в лютому 2024 року Авдіївку було захоплено. Після втрати міста українські сили відступили на захід, залишивши населені пункти Ласточкине, Степове та Північне. До кінця лютого лінія фронту стабілізувалася на ділянці Тоненьке — Орлівка — Бердичі. У березні російська армія захопила Тоненьке і вийшла до Семенівки.

У квітні російські війська зайняли Очеретино — важливий логістичний центр, через який проходила залізнична лінія на Покровськ, критично важлива для постачання ЗСУ.

У травні російські сили знову перетнули кордон на стику Харківської та Білгородської областей, розпочавши наступ на Вовчанськ та Липці. Однак до кінця місяця просування зупинилося в районі Вовчанська.

У липні Росія заявила про захоплення села Степова Новоселівка у Харківській області, селища Новопокровка у Донецькій області, а також Урожайного, раніше звільненого ЗСУ під час контрнаступу 2023 року.

Серпень ознаменувався настанням української армії у Курській області. До 15 серпня ЗСУ зайняли близько 1000 квадратних кілометрів, що перевищило територіальні здобутки Росії за весь 2023 рік. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, під контроль України перейшли 82 населені пункти, включаючи Суджу. Однак наступ незабаром сповільнився, і Росія розпочала контрнаступні дії. За даними The Washington Post, російським військам вдалося повернути до половини втраченої території у Курській області.

У жовтні Україна втратила Селідове та Вугледар на Донеччині. За Вугледар бої тривали понад два роки, включаючи великі атаки російських військ наприкінці 2022 та на початку 2023 років, які тоді закінчилися невдачею та значними втратами для нападників.

У листопаді російські сили захопили Вознесенку та Сонцівку поблизу Курахового на Донеччині.

У вересні 2024 року під контролем РФ залишалось більш ніж 11% української території (виключаючи територію, яку Росія окупувала до 24 лютого 2022 року).

Що далі

Хоч наразі досягнення РФ у захопленні території України не є якимись катастрофічними для ВСУ, небезпека криється в активізації фронту на багатьох напрямках. Загальне виснаження українських військових, які вже 1000 днів чинять опір окупанту, та нестача особового складу можуть призвести до більш болючих втрат. Курська операція, яка мала не меті в тому числі відтягнення резервів ЗС РФ зі сходу України, цієї задачі фактично не виконала.

Росіяни продовжують атаки на багатьох ділянках фронту. Точаться бої за Часів Яр, Курахове, Торецьк, Покровськ, Вовчаньск. Також, за даними The Washington Post, РФ може готувати новий наступ у Запорізькій області. Це може свідчити про наміри окупантів якомога ширше розтягнути українські війська та прориватись на тих ділянках фронту, які опиняться найменш захищеними.

Наразі динаміка не на користь України. The Telegraph пише, що у жовтні російська армія зайняла більше української території, ніж за будь-який місяць з середини 2022 року.

За даними західних аналітиків, просуваючись вперед, російські війська обійшли основні українські оборонні рубежі та вийшли на відкриті території, де опір виявився слабшим через розрізненість та недостатню укріпленість позицій. Водночас українські сили стикаються з нестачею як живої сили, так і озброєння.

Російські підрозділи попрямували до Покровська, міста з довоєнним населенням близько 60 тисяч жителів. Це місто має стратегічне значення як великий логістичний центр для постачання українських військ та важливий елемент оборонної лінії.

За даними німецького видання Bild, Росія планує продовжувати військові дії до 2026 року з метою захоплення Харкова, Дніпра та Запоріжжя, маючи намір встановити нову лінію фронту річкою Дніпро. До кінця 2024 року передбачається завершити встановлення повного контролю над Донецькою та Луганською областями, а також вийти на кордон річки Оскол у Харківській області.

Нагадаємо, ми писали як дозвіл США на удари по Росії змінить хід війни в Україні. Таке рішення може кардинально змінити ситуацію на фронті.

Також у ЗСУ визначили ключові події за 1000 днів війни. Пресслужба Збройних Сил України опублікувала інфографіку.